У сучасному кіномистецтві доволі часто користуються принципами мультиплікації та анімації. Другий термін глибший, у той час як технологія створення мультиплікації доволі простий, але трудомісткий процес, що забирає багато часу. Анімаційний відеоролик — це не просто об’єкт, що рухається, це опрацьований персонаж із сюжетом.
У процесі зіставлення двох понять анімації та мультиплікації думки розходяться: одні дослідники вважають, що анімація є однією з форм мультиплікації. Інші дотримуються абсолютно протилежної точки зору й заявляють, що анімація позначає загальне поняття, тоді як мультиплікація — часткове, що це звичайна техніка збільшення чисельності тих самих об’єктів зы зміною їхнього розташування в просторі. Нижче спробуємо розібратися в цьому.
Історія мультиплікації починає свій відлік із часу появи запатентованого виробу Еміля Рейно, який дістав назву праксиноскоп. Пристрій було винайдено в 1877 році, з його допомогою можна було бачити послідовність кількох малюнків, що створювали плавний рух. Цей напрям уже до 1930 років розвинувся в досить міцну та масштабну галузь у кіноіндустрії.
Мультиплікація — це набір технічних прийомів, що дає змогу створювати ефект руху об’єктів. До цього напряму відносять чітко промальовані картинки, розташовані в заданій послідовності кадрів. У процесі руху на зміну одному кадру приходить інший, що пожвавлює малюнок. Намальована людина або тварина рухається в просторі.
Відмінним прикладом такого дійства буде намальований малюнок у шкільному блокноті, у ньому представлений той самий об’єкт, який чимось невловимо відрізняється: змінюється положення руки, тіла. У процесі швидкого перегортання сторінок об’єкт починає рухатись.
Технологія створення мультиплікації складається з таких етапів:
Анімація — це послідовне мультимедійне наділення зображення руховими функціями. Походить слово від лат. аніма, що в перекладі звучить як «душа». Персонаж у процесі створення анімованого відео дійсно оживає, набуває душу та особисті якості.
Спочатку готується розкадрвока, це простіше, ніж створення руху в мультиплікації, потребує мінімальної кількості часу та ресурсів. У процесі виготовлення анімації використовується професійне програмне забезпечення, де:
Різниця між анімацією та мультиплікацією полягає в тому, що в анімованому ролику персонажі є більш спрощеними й не вимагають промальовування руху, динамічність створюється завдяки додаванню контрольних точок у програмі, коли персонаж рухається чітко за заданими параметрами. У мультиплікації рух можливий лише в процесі послідовного накладання малюнків. Тому створення мультфільму — досить тривалий та трудомісткий процес.
Основні різновиди анімації:
Комп’ютерна мультиплікація або анімація потребує особливих навичок та знань принципу роботи великої кількості програм. У цьому випадку створюється цифрова анімація для двовимірного зображення. Такий різновид візуалізації, створення світу та персонажа останнім часом став популярнішим.
На початку створення анімованого фільму або мультиплікації відзначаються однакові етапи:
Чим відрізняється мультиплікація та анімація? Головні відмінності стають очевидними після проходження етапу розкадровки:
В анімованому відео найбільше часу відводиться створенню конкретного персонажа, він промальовується по шарах, після цього робота йде стрімко — персонажу задається траєкторія руху. У цьому випадку не потрібно промальовувати кожну сцену з нуля.
Мультиплікаційний персонаж малюється легко, але, щоби його анімувати, потрібно знати багато нюансів роботи з різним програмним забезпеченням.
Якщо розглядати анімацію як різновид мистецтва, то тут відбувається створення та пожвавлення персонажа, наділення його особистісними якостями. Тоді як процес мультиплікації вимагає особливого мистецтва до створення множинності картинок.
Мультиплікація — це вже застаріле поняття, що не відповідає новим реаліям створення образів, що пройшли комп’ютерну обробку. Тому вона пов’язана з ручною технікою виконання анімації, її ще називають розкадровкою.
Готові виходити на новий рівень?
Залиште свої дані – і ми вам підкажемо!